Razom for Ukraine («Разом для України»), провідний американський благодійний фонд, та українські партнери, офіційно запускають проєкт із профілактики інфекцій TDAC (Trauma Decontamination and Antimicrobial Resistance Containment) — першу в Україні ініціативу для зупинки поширення бактерій, стійких до антибіотиків (мультирезистентних організмів, MDRO). Мета — знизити ризик тяжких інфекцій у поранених і покращити результати їхнього лікування.
Проєкт втілюють у партнерстві з Центром громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України та Інститутом молекулярної біології і генетики Національної академії наук України за підтримки медичних фахівців із передової, залучених до догоспітальної допомоги. Його ключовий фокус — зупинити передачу небезпечних бактерій ще до того, як пацієнт потрапляє до лікарні.
Чому це важливо
Поранений рідко потрапляє до лікарні напряму. До цього — пункт збору, польова хірургія, районна лікарня. На кожному етапі ризик зараження резистентними бактеріями зростає. За даними дослідження Хейлі Урен у The Lancet Infectious Diseases (2025), чим довше триває транспортування поранених, тим вищий ризик інфекції. Він особливо зростає наприкінці довгого шляху і відрізняється залежно від регіону.
Це не лише українська проблема. Коли поранених перевозять на лікування до європейських країн, разом із ними можуть поширюватися небезпечні бактерії. Такі випадки вже фіксують лікарні в Польщі та Німеччині.
«Антимікробна резистентність може коштувати стільки ж людських життів, як і рак до 2050 року — до 10 мільйонів смертей щороку у світі, за оцінками уряду Великої Британії. Стійкі бактерії не зупиняються на кордонах. Те, що відбувається в Україні сьогодні, є сигналом для кожної системи охорони здоров’я у світі. Саме тому ми пишаємося запуском проєкту з профілактики інфекцій», — каже Ден Солчаник, директор програми Razom Health.
Як це працює
Команда науковців та лікарів під керівництвом Хейлі Урен досліджує, де і як резистентні бактерії потрапляють до пацієнтів під час евакуації. На основі цих даних впроваджують стандартизовані підходи до ранньої деконтамінації — очищення від забруднення.
Проєкт розрахований на три етапи. Зараз команда проводить скринінг поранених на всьому евакуаційному маршруті — від пунктів збору до польових хірургічних підрозділів (Role 2) та лікарень (Role 3) — щоб визначити джерела зараження. У другій половині 2026 року на основі зібраних даних будуть створені спеціалізовані підрозділи деконтамінації, де пацієнти проходитимуть повне знезараження до госпіталізації. У 2027 році програму масштабують по всій країні.
«Серед поранених внаслідок війни часто трапляються бактерії, стійкі до багатьох антибіотиків, зокрема й до препаратів останньої лінії. Тому дуже важливо втручатися якомога раніше, щоб не допустити розвитку інфекції ще до госпіталізації», — каже Хейлі Урен, керівниця проєкту та головна дослідниця від Razom та UPHC.
Підхід ґрунтується на досвіді військової медицини США та адаптований до умов війни й тривалої евакуації в Україні. Рання профілактика знижує потребу в антибіотиках широкого спектру — і тим самим уповільнює розвиток резистентності, яка загрожує всій світовій системі охорони здоров’я.
Для додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся за поштою anna.hryniv@razomforukraine.org