В Україні війну вимірюють не лише лінією фронту. Її вимірюють почорнілими від вогню під’їздами, дітьми, яких вночі несуть в укриття, медиками, які рятують сусідів навіть тоді, коли пошкоджені їхні власні підстанції, і митцями, які повертаються до домівок, яких більше не існує.
У ніч на 2 липня Київ знову прокинувся від вибухів. Люди спускалися в метро, підвали й коридори, ховали дітей, телефонували рідним, чекали новин із районів, де палали будинки й працювали рятувальники.
Це була одна з наймасштабніших комбінованих атак на столицю: ракети й дрони били по місту хвилями. У Києві є загиблі та десятки поранених. Серед постраждалих — діти, мешканці житлових будинків, працівники екстреної медичної допомоги. Пошкоджені будинки, автомобілі, медична інфраструктура, історичні споруди та місця, пов’язані з українською культурою.
У Шевченківському районі згоріла квартира культурної менеджерки, директорки кінотеатру «Ліра» Ірини Плехової та режисера і сценариста Олега Чорного. Їхній будинок — історичний, пов’язаний із працівниками кіностудії імені Олександра Довженка та їхніми родинами. Повністю згоріли два під’їзди. Під час евакуації Ірина та Олег допомагали вибратися сусідкам — двом старшим жінкам.
Також вшосте був пошкоджений будинок режисерки Ірини Цілик. Постраждав двір будинку Вадима Міського, програмного директора «Детектор медіа». Це не лише пошкоджені стіни. Це удар по просторах, де люди жили, творили, зберігали пам’ять і будували культурне життя країни.
В цей же день внаслідок атаки знищено центральний склад видавництва BookChef де було близько 800 тис. книг.
Під ударом опинилася й цивільна медицина. У Києві була пошкоджена підстанція екстреної медичної допомоги, постраждали працівники швидкої — медики та водії, пошкоджені автомобілі швидкої. Ті, хто першими їдуть рятувати інших, самі стали постраждалими від атаки.
І Київ був не єдиним. У Запорізькій області громади пережили сотні ударів за добу, зокрема FPV-дронами. На Харківщині загинули цивільні, серед них 15-річний хлопець, десятки людей постраждали. На Дніпропетровщині дрони пошкодили будинки, автівки, АЗС та іншу цивільну інфраструктуру.
У такі ночі стає особливо видимою робота тих, хто прибуває першим: ДСНС, поліції, медиків, добровольчих і швидкого реагування команд.
Матвій Суслов, проєктний менеджер Razom із тактичної медицини, цієї ночі працював у Києві разом із такими групами. Вони допомагали переносити людей, яких дістали з-під завалів, у безпечніші місця та надавали першу допомогу цивільним.
«Обстріл був настільки щільний і масштабний, що нам доводилося пересуватися маленькими ділянками, ховатися в переходах або швидко виїжджати з небезпечних місць машиною», — розповів Матвій. Біля Лук’янівки після одного з вибухів у машині заблокувало двері. «Та нам пощастило».
Найбільше йому запам’яталося подружжя, яке підійшло й запитало, що сталося з їхнім будинком. Їхній дім горів. У їхніх очах були розгубленість, сум і нерозуміння того, як життя могло змінитися за одну мить.
Матвій окремо відзначає роботу ДСНС і поліції на місцях влучань. Для команди Razom це також нагадування, чому важливо підтримувати ті структури, які першими опиняються поруч із людьми після атаки: проводити навчання з домедичної допомоги, передавати необхідні медичні засоби, посилювати спроможність реагувати в перші хвилини.
У такі моменти це не абстрактна робота. Це конкретні навички, конкретні люди й конкретні життя — українців і гостей країни, які можуть бути врятовані завдяки вчасній допомозі.
Росія продовжує бити по цивільних, дітях, медиках, культурних діячах і родинах у власних домівках. Україна продовжує стояти — завдяки тим, хто навіть після найстрашнішої ночі виходить допомагати іншим.