Світла у нас немає з жовтня 2024 року. Люди живуть на генераторах. Зараз також немає газу та зв’язку. Дякувати Богу, діток у нас немає, але залишаються 110 людей похилого віку (станом на 15 жовтня 2026 року), які відмовляються від евакуації з різних причин. Немає коштів виїхати, немає куди, просто не хочуть залишати свої домівки.
Коли йдеться про гуманітарну допомогу, то найчастіше люди думають про їжу, воду, ліки, одяг та інші предмети першої необхідності. В Україні до цього переліку додались детектори дронів. 52 детектори “Дзига” передав на Херсонщину Благодійний фонд “Об’єднання” за фінансової підтримки Razom. Детектори дронів підтримують безпеку пожежних, медиків, робітників комунальних підприємств, соціальних служб та евакуаційних місій.
Херсонщина розташована на півдні України. Має вихід до Чорного та Азовського морів. Знаменита своїми смачними кавунами. Частина регіону знаходиться в російській окупації, друга – під постійними атаками російських дронів.
За офіційними даними Херсонської ОВА інтенсивність російських дронових атак у
Херсонській області зросла більш ніж удвічі за останній рік – приблизно з 2 500 до 5 500 атак безпілотниками на тиждень по деокупованій частині Херсонської області. Російські війська дедалі частіше атакують цивільний транспорт, комунальну техніку, маршрутки, автомобілі швидкої допомоги та евакуаційний транспорт.
Це впливає на звичайне життя містян. Їздити та керувати міським транспортом в Херсоні просто небезпечно для життя.
Як працюють детектори дронів
Детектор дронів – це як кишеньковий телевізор. Тільки замість новин та улюблених шоу він шукає відео з дронів поблизу, які знімають вас “в прямому ефірі”. Тобто, людина поруч з водієм швидкої допомоги, може бачити те, що бачить пілот російського дрона. В ньому можна вмикати та вимикати “канали” – діапазони пошуку. При цьому сам приймач сигналів не випромінює і відслідкувати його неможливо.
Використання детектора дає більше часу прийняти рішення, що робити, поки дрон ще далеко. Це буквально рятує життя.
Обираючи найкращий варіант детекторів для бенефіціарів, команда Razom спиралась на випробування фахівців радіозв’язку. Вони провели польові дослідження близько 40 видів детекторів різних модифікацій.
Одним з найоптимальніших варіантів за ціною та якістю виявився детектор дронів українського виробника “Дзига”. При виборі опирались не лише на професійні дослідження, але й на позитивні відгуки користувачів.
“Дзигою” просто користуватись – вмикаєш, дістаєш антену до гори і чекаєш, коли зловиться сигнал. Заряджається як телефон від павербанка або з автомобільної зарядки. А якщо зламається, то діє гарантія на ремонт або обмін.
На жаль, детектор не виявляє 100% дронів, хоча й закриває більшість діапазонів радіочастот, на яких вони літають. Якщо дрон летить, наприклад, на оптоволокні, або на автопілоті без участі оператора, то детектор може його не відслідкувати.
Тому, окрім використання “Дзиги”, люди продовжують прислуховуватись та придивлятись довкола, аби мати час захиститись від російського дрона.
Ми поспілкувались з людьми, які користуються “Дзигами” на Херсонщині про ситуацію в їх громадах та як детектори стали їх робочим інструментом.
Історія Руслан Петровича – керівника Місцевої пожежної охорони Архангельське у Високопільській громаді
“Літом часто було горіння сухої трави, або десь дрон падає і починалась пожежа. Тому ми виїжджали мінімум раз на 1-2 тижні. До того, як в нас не було цього детектору, нам дзвонили оператори і казали, що будьте обережні, або зупиніться, встаньте десь там – щось летить. Або ми в групах соціальних мереж дивилися. Зараз ми бачимо самі. Ми в трьох виїжджаємо, один завжди за кермом, один із “Дзигою” дивиться на монітор. Якщо детектор щось знайшов, він починає пищати. Потім ми включаємо великий монітор і він нам показує якусь картинку з дрона. Ми до того не доводимо, щоб ми вже бачили свою машину. Якщо він вже показує картинку, то ми зупиняємось і вже виходимо з машини та дивимося в небо, прислуховуємося. За можливості ховаємося в безпечніше місце.”
Історія Наталії Каменецької – старости села Олександрівка, Станіславської громади
“Світла у нас немає з жовтня 2024 року. Люди живуть на генераторах. Зараз також немає газу та зв’язку. Дякувати Богу, діток у нас немає, але залишаються 110 людей похилого віку (станом на 15 жовтня), які відмовляються від евакуації з різних причин. Немає коштів виїхати, немає куди, просто не хочуть залишати свої домівки.
Росіяни обстрілюють будь-який транспорт – будь-то автомобіль, чи навіть велосипед. У холодну пору, прилітає в місця, з яких йде якась пара або дим.
Після ударів російських дронів, люди в селі залишаються й без води, бо водопостачання в нас централізоване, а свердловини знаходяться за межами населеного пункту в чистому полі.
Щоб комунальники могли під’єднати генератор і подати воду, треба хоч елементарні засоби, які можуть сповіщати про наявність дронів. Тому ці детектори для нас дуже важливі. Дуже дякую за допомогу. Окрім того, якщо виїжджаємо за межі села за доставкою дизельного пального, ми також їх використовуємо.”
Гуманітарна допомога, що відповідає потребам
Ситуація в Україні постійно змінюється, як і зброя, якою Росія атакує українські громади. Тому гуманітарна допомога має відповідати реальним потребам людей на місцях. Для Razom важливо чути ці потреби та оперативно на них реагувати.
52 детектори дронів не зупинять російські атаки. Але вони допоможуть пожежникам виїжджати на виклики, комунальникам відновлювати водопостачання, а соціальним працівникам і евакуаційним командам — виконувати свою роботу з більшими шансами на безпеку. А отже, допоможуть громадам продовжувати жити навіть там, де щоденна робота стала небезпечною для життя. А саме головне вони можуть врятувати життя.
